Період публікації:

від

до

Категорія:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки

Опубліковано: П`ятниця, 29 квітня 2016 

min
max

01.05  –  Великдень.

Вели́кдень, Пасха, (грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסח‎ песах — «проходження повз») також Воскресі́ння Христо́ве (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ); цер.-слов. Великъ дьнь, пол. Wielkanoc — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. У Католицькій церкві Великдень має найвищий статус торжества. Дата свята не є сталою і кожного конкретного року обчислюється за  місячно-сонячним  календарем  (перехідне свято).
Старозавітна   Паска  —  Песах святкується на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської  неволі, перехід від рабства до свободи. Воскресіння Христове — це перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха, зла до свободи любові, добра.

Походження свята

За синоптичними Євангеліями розп'яття Ісуса Христа відбулося 15 нісана. Євангелист Іван проте уточнює, що Ісус помер 14 нісана — в час коли жертвували ягнят у Храмі на свято песах. Таким чином для перших християн страсті Христові, Його смерть стали сподіванням на звільнення. Сам Христос стає Агнцем Божим: «..Пасха наша, Христос, принесений у жертву». Опис воскресіння Христового описаний у всіх Євангеліях, та веде свій початок з єрусалимської громади. Звідти і походить перший вигук, яким відкриваються пасхальні літургії по всьому світі: «Христос справді воскрес …(і з'явився Симонові).» За євангелистами, Воскресіння Христа є виключно дією Бога, при якій не була присутня жодна людина. Лише наслідки цієї дії були представлені спочатку близькому оточенню Христа — жінкам з його батьківщини, що бачили його смерть та поховання і які раптом відкрили, що гріб куди його поклали став пустий. Тут ангел сповістив їм про воскресіння та послав до до апостола Петра та інших учнів. За євангеліями від Матвія та Марка ангел посилає учнів у Галилею для зустрічі з воскреслим Ісусом. Євангелисти  Іван, та Лука в доповнення описують зустрічі з Ісусом у Єрусалимі та його околицях.

Історичні відомості і загадки

На теренах України святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, з прийняттям християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом — янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина,Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

У «Британській енциклопедії» повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів».

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості».

«Великдень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові —  це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»[6]. У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

Існує думка, що євангельська подія — привід святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах і вже в оновленому вигляді пов'язана з особою Ісуса Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв'язку з християнством.

Походження назви

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…».

У західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»:  чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській  (південно-слов'янській  мові) подібно до української назви — Великден, а споріднені болгарам  македонці  називають  це свято Велигден. Проте, протиріччя у цьому немає, оскільки це давнє свято, включаючи і його атрибутику (зокрема й крашанки) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові астрономічні події, у тому числі й весняне рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.

Пасха

Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, що святкували юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим (Ягня Боже), Агнцем Пасхальним (Ягня Пасхи), Пасхою.

Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від  давньоєврейського  «песах»:

  • грецькою Πάσχα (пасха),
  • латиною — Pascha,
  • голландською pasen,
  • есперанто pasko,
  • ісландською páskar,
  • іспанською pascua,
  • італійською pasqua,
  • нижньо-німецькою Paschen,
  • російською пасха,
  • французькою pâques,
  • шведською påskdagen
  • фінською pääsiäinen.

 

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Неділя, 16 квітня 2017 16.04 – Великдень.  Найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. ВЕЛИКДЕНЬ – одне з найвизначніших народних Свят, яке впродовж багатьох тисячоліть займає на території України серед Календарних Свят Наших Предків одне з найпочесніших...

Переглядів: 3657 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

16 квітня – Великдень 16 квітня – Великдень Опубліковано: Понеділок, 10 квітня 2017 У приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальні виставки: «Ясний Великдень на землі! Багато радості й пісень приніс нам янгол на крилі…» (експонується з 10 квітня  до 28 квітня в приміщенні абонементу) та «На столі – духмяна паска» (експонується з 10 квітня ...

Переглядів: 498 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Анонси
Календар подій
Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини




Ми у Facebook
Ми у Facebook