Період публікації:

від

до

Категорія:

Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки

Опубліковано: Понеділок, 10 Червня 2019 

min
max

10.06. – 68 років від дня народження Василя Миколайовича Шкляра (1951).

Український письменник, політичний діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників.

Народився 10 червня 1951 в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині, де й пішов до початкової школи. У місті Звенигородка він закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю (1968), і потім вступив на філологічний факультет Київського університету, де завершив навчання 1973-го. Водночас навчався (за обміном студентів) на філологічному факультеті Єреванського державного університету – студіював вірменську мову й літературу.

Працював у пресі.

У 1986 році перейшов на творчу роботу.

Писав прозу, видав більше десятка книжок, зокрема романи «Тінь сови», «Ностальгія», збірки повістей та оповідань «Сніг», «Живиця».

Член Спілки письменників України з 1978 року, Асоціації українських письменників з 1999 року.

Друкувати свої твори почав ще школярем, з 1967 року. Окремими виданнями вийшли книжки прози «Перший сніг» (1976), «Живиця» (1982), «Черешня в житі» (1983), романи «Праліс» (1986), «Ностальгія» (1989), «Ключ» (1999), «Елементал» (2001), «Кров кажана» (2003), «Залишенець» («Чорний Ворон», 2009) та ін.

1988-1998 роки – займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід – зокрема, подробиці операції з порятунку сім’ї Джохара Дудаєва після його загибелі – Шкляр потім відтворив у романі «Елементал» (2001).

У березні 1998 році був кандидатом в народні депутати України від виборчого блоку «Національний фронт».

2000–2004 — головний редактор видавництва «Дніпро» У 2015 році став одним з лідерів партії «СС Галичина».

Василь Шкляр цікаві факти

Цього письменники критики називають “батьком українського бестселера”.

Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників.

Шкляр володіє вірменською мовою.

Перекладав з вірменської та новогрецької.

Письменник заборонив перекладати свої книги на російську мову.

Дружина першою читає рукописи письменника.

Кращі книги: «Залишенець. Чорний ворон», «Репетиція сатани», «Елементал».

 У своїй літературній діяльності письменник принципово жодного разу не скористався спонсорською допомогою, не прийняв жодної державної нагороди.

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Субота, 22 лютого 2020 22.02 – 210 років від дня народження Фридерика Франсуа Шопена (1810-1849). Видатний польський композитор та піаніст. Його вважають національним героєм Польщі. Видатний польський композитор Фридерик Шопен народився 22 лютого 1810 р. недалеко від Варшави. В селі, де він жив у дитинстві і де згодом...

Переглядів: 28 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

«Вчителеві-предметнику»: анотовані інформаційні огляди періодики Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Вчителеві-предметнику»: анотовані інформаційні огляди періодики Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: П`ятниця, 21 лютого 2020 Учителеві-предметнику тижнева оглядова інформація навчально-методичної літератури (10 - 16 лютого 2020 р.) «З питань методики викладання навчальних предметів у загальноосвітній школі»                    Зарубіжна література Говорунець З. В. О. Уайльд "Хлопчик-Зірка" [Текст] : 5-й клас / З....

Переглядів: 74 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини




Ми у Facebook
Ми у Facebook