Період публікації:

від

до

Категорія:

Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки

Опубліковано: Середа, 05 Червня 2019 

min
max

05.06 – 124-річчя від дня народження Михайла Омеляновича Ялового (1895-1937).

Український поет, прозаїк і драматург. Жертва сталінського терору.

Біографія

Михайло Яловий народився 1895 р. в селі Дар-Надежда Костянтиноградського повіту Полтавської губернії в сім'ї волосного писаря. Окрім Михайла, в сім'ї було ще двоє синів — Костянтин і Григорій. Середню освіту здобув у Миргородській гімназії, по закінченні якої 1916 р. вступає на медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Тут він повністю поринає в революційну діяльність, ставши членом однієї з найвпливовіших у тогочасному політичному житті партії соціалістів-революціонерів.

Від початку Лютневої революції повертається до Костянтинограда, де очолює революційний комітет. Пізніше він увійде до складу виконкому Костянтиноградської ради робітничих і солдатських депутатів. Після виокремлення в 1918 р. лівого крила українських есерів в окрему партію («боротьбистів») Яловий стає одним із найпомітніших її діячів. Бере активну участь у виданні газети «Боротьба» та «Селянська біднота» (в останній згодом обіймає посаду головного редактора). Приблизно у цей самий період він працює також редактором газети «Селянин і робітник» інструкторсько-агітаційного поїзда Голови ЦВК України Григорія Петровського. Він провадить активну підпільну роботу в Одесі та на Херсонщині, зорганізовує боротьбу з німецькими окупаційними військами, гетьманцями. 1919 р. в складі делегації «боротьбистів» відвідує Галичину.

1920 р. вступає до КП(б)У. Деякий час Яловий перебуває в Москві як представник українського уряду. 1921 р. разом із Михайлем Семенком та Василем Олешком засновує «Ударну групу поетів-футуристів», 1925 р. разом із Олексою Слісаренком та Миколою Бажаном переходить до «Гарту», але вже наприкінці цього року спільно з Олесем Досвітнім, Миколою Хвильовим, Майком Йогансеном, Олексою Слісаренком, Миколою Кулішем, Аркадієм Любченком, Остапом Вишнею, Юрієм Смоличем, Петром Панчем, Іваном Дніпровським, Олександром Копиленком, Григорієм Епіком, Іваном Сенченком, Василем Вражливим та іншими створює власну Вільну Академію Пролетарської Літератури, ставши її першим президентом.

Пізніше Ялового, Досвітнього та Хвильового виключили із ВАПЛІТЕ з метою збереження організації, але врешті-решт організація також мусила «добровільно» саморозпуститися. Михайла Ялового було заарештовано (точних відомостей немає) в другій половині квітня 1933 р. 31 травня 1933 р. його виключили з лав КП(б)У за контрреволюційну діяльність. Ялового було звинувачено в шпигунській діяльності, «шумськізьмі» та підготовці замаху на Павла Постишева й засуджено до 10 років виправно-трудових таборів. На засіданні особливої трійки УНКВД Ленінградської області справу було переглянуто повторно й за рішенням від 9 жовтня 1937 р. Ялового було засуджено до найвищої міри покарання — розстрілу. Вирок було виконано 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох під Медвеж'єгорськом (Карелія). 19 червня 1957 р. вирок було скасовано за «відсутністю складу злочину».

Творчість

Літературну діяльність Михайло Яловий розпочав у 1918 р. 1919 р. в газеті «Селянин і робітник» під прибраним ім'ям Михайло Красний публікуються його агітаційні поезії, а 1920 р. в газеті «Селянська біднота» друкується «казка для дорослих» «Треба розжувати». Результатом дворічної співпраці з футуристами стала збірка поезій «Вéрхи» (1923), яка здобулася на неоднозначну оцінку критики. В 1923–1926 рр. Яловий майже повністю присвячує себе публіцистиці. Саме в цей період з'являються статті про Михайла Семенка, Гната Михайличенка, Василя Чумака, Андрія Заливчого, деякі питання літературної дискусії.

1925 р. в журналі Всесвіт друкується оповідання «Три зради», а 1929 р. виходить найвідоміший твір Ялового, написаний у романтичному ключі роман «Золоті лисенята». Роман мав неабияку популярність і виходив двічі поспіль 1929 р. (3000 прим.) та 1930 р. (5000 прим.).

Також Михайло Яловий випробував свої сили і в драматургії, в результаті чого з'явилася комедія «Катіна любов, або будівельна пропаганда» (1928). Окрім того він також автор сценарію українського фільму «Василина» (за повістю Івана Нечуя-Левицького «Бурлачка», 1928) та «Пух і прах» (1929) а також двох перекладів з німецької: вірш Йоганеса Бехера «Берлін» та Альфреда Ліхтенштайна «Дощова ніч».

Видання

  • Треба розжувати. — 1920.
  • Вéрхи. — Київ—Москва—Берлін : Ґольфштрем, 1923. — 48 с.
  • Катіна любов, або будівельна пропаганда. — Харків, 1928. — 108 с.
  • Золоті лисенята. — Харків : Книгоспілка, 1929. — 268 с. (2-ге вид. — Х. : Книгоспілка, 1930. — 234 с.)
  • Вибрані твори / упорядкування, передмова, примітки та коментарі Олександра Ушкалова. — Київ : Смолоскип, 2007. — 531 с.

 

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

«Вчителеві-предметнику»: анотовані інформаційні огляди періодики Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Вчителеві-предметнику»: анотовані інформаційні огляди періодики Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Понеділок, 09 грудня 2019 Учителеві-предметнику (тижнева оглядова інформація літератури 2-8 грудня  2019 р.) «З питань методики викладання навчальних предметів у загальноосвітній  школі»                       Зарубіжна  література Віннічук, Галина. Іван Франко і зарубіжна література  [Текст] / Г. Віннічук // Всесвітня...

Переглядів: 36 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Понеділок, 09 грудня 2019 9 грудня виповнилося 156 років від дня народження Бориса Дмитровича Грінченка (1863-1910) – українського письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурного діяча. Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий...

Переглядів: 37 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Анонси
Календар подій
Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини


Ми у Facebook
Ми у Facebook