Період публікації:

від

до

Категорія:

Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки

Опубліковано: П`ятниця, 14 вересня 2018 

min
max

14.09. – 249 років від дня народження Александера фон Гумбольдта (1769-1859).

Німецький вчений-енциклопедист, фізик, метеоролог, географ, ботанік, зоолог, мандрівник, молодший брат вченого Вільгельма фон Гумбольдта. Основоположник географії рослин.

Батько Гумбольдта — Олександр Георг — був прусським офіцером, якого за заслуги в Семирічній війні призначили камергером наслідного принца. Одружившись з Марією Єлизаветі фон Голведе, він отримав двох синів: Вільгельма (22 червня 1767) і Олександра (1769). Також його братом по матері, від її першого шлюбу, був недоумкуватий Фердинанд фон Голведе (1763–1817). Хрещеними батьками у Олександра при хрещенні в кафедральному соборі Берліна були: майбутній король Пруссії Фрідріх Вільгельм II, герцог Фердинанд фон Брауншвайг і міністр Барон фон Фінкенштайн.

Олександр і Вільгельм насолоджувалися чудовою домашньою освітою відомих вчителів, і хоча Олександра вважали важкою, не люблячою навчання дитиною, він виявляв інтерес до природи і мав художній талант. Освіта братів Гумбольдтів перебувала під великим впливом Просвітництва, Канта і Руссо. Їх вихователями були відомі вчені: Кампе, Кунт, Енгель, Дом, Леффлер.

У 1785 році знайомиться з Ніколаі, Мендельсоном.

У 1787 році Гумбольдт вступив до університету Франкфурта-на-Одері, де вивчав економіку та фінанси. До того ж він відвідував лекції з медицини, фізики, математики та науці про стародавній світ. Відвідував курси Блюменбаха.

З 1788 року він у Берліні, вивчав грецьку мову, технологію і ботаніку, останню під керівництвом німецького ботаніка К. Л. Вільденова.

Весною 1789 він відправився до Геттінгенського університету, де читали лекції Гейне, Блуменбах, Кестнер, Ліхтенберг, Ейхгорн. Класична література, історія, природознавство, математика цікавили Гумбольдта в однаковій мірі. Гейне відкрив у ньому тягу до археології. Під його впливом Гумбольдт написав свій перший твір «Про тканини греків», який залишився ненадрукованим. У тому ж 1789 здійснив подорож по Німеччині. У Геттінгенському університеті Гумбольдт залишався до 1790 року. До того часу відноситься його перша геологічна робота «Про рейнські базальти» (Mineralogische Beobachtungen über einige Basalte am Rhein. Brunswick, 1790).

У березні 1790 року він почав першу подорож за межі німецьких земель в товаристві свого друга Георга Форстера по Рейну, звідти — в Англію і Францію (тиждень пробув у Парижі). Ця поїздка зародила в ньому пристрасть до подорожей і відвідування далеких тропічних країн. Після цієї екскурсії він вступив до торговельної академії в Гамбурзі, де вивчав нові мови і комерцію, займаючись в той же час ботанікою і мінералогією. Результатом цих занять стало кілька дрібних ботанічних робіт, серед яких — відкриття прискорювальної дії хлору на проростання насіння.

Бажання ближче ознайомитися з геологією привело Гумбольдта в 1791 році в Фрайберг, де викладав А. Г. Вернер. У Єні під керівництвом Лодера він вивчав анатомію. Ф. фон Зах і Й. Келлер дали йому основи астрономії і навчили користуватися науковими інструментами. Він навчався також у Торговельній академії Бюсе. Опублікував свої перші роботи: «Мінералогічні спостереження деяких базальтів Рейну», а також статтю в Хімічних анналах. У серпні відвідав Богемію.[

У 1792 році його навчальні роки закінчилися і він повернувся в Берлін. Здібності його тепер проявилися в повному блиску. Він володів широкими і різнобічними відомостями не тільки у природознавстві, але і в історії, юридичних науках, класичній літературі, володів кількома мовами. До цього треба додати повну матеріальну забезпеченість.

У 1792 Гумбольдт отримав місце обер-бергмейстером в Ансбасі і Байройті. Заняття, пов'язані з цією посадою, цілком гармоніювали з бажаннями Гумбольдта. Він ревно взявся за нові заняття, намагався заохочувати і розвивати гірничу промисловість, вивчав її історію за архівними документами, відновив занедбані копальні у Гольдкронасі, влаштував школу гірничої справи в Штебені, займався вивченням газів, що нагромаджується в шахтах, і намагався винайти безпечну лампу і дихальну машину для вживання в тих випадках, коли в шахті нагромаджується багато вуглекислоти або інших шкідливих для дихання газів.

У 1792–1794 здійснює численні інспекційні поїздки по землях Німеччини.

Паралельно з цими практичними заняттями йшли вчені дослідження: статті та замітки з геології в різних журналах, флора криптогам Фрейберга (1793), «Афоризми з хімічної фізіології рослин» — резюме дослідів Гумбольдта з питань про подразливості рослинних тканин, живлення і дихання рослин. До цього ж періоду відносяться дослідження над твариною електрикою, оприлюднені трохи пізніше під заголовком «Досліди над роздратованими мускульними і нервовими волокнами» (1797). Частина дослідів була ним проведена над собою за сприяння доктора Шалдерна: об'єктом дослідження слугувала спина Гумбольдта.

У цих роботах уже проявилися характерні риси Гумбольдта як ученого: прагнення відшукати спільну основу різнорідних з першого погляду явищ, недовіра до метафізичних принципів (у «Афоризмах …» він ще стоїть за життєву силу, що діє всупереч законам фізики; але вже в дослідженнях про тваринну електрику викладає цілком раціональний погляд на життя, що встановився в науці тільки в 1830-х-1840-х роках), проникливість генія, випереджаючого свій час (погляди його на електричні явища в тваринних тканинах підтвердилися 50 років по тому в роботах Дюбуа-Реймона; думка про роль мінеральних солей, як необхідного складового елементу в їжі рослин, затвердилося в науці тільки після робіт де Соссюра і Лібіха). В цей же час визначилася завдання його життя — фізичний опис світу;

«Фізика світу» — зведення цілого ряду наук, з яких деякі були викликані до життя самим Гумбольдтом.

Зв'язки Гумбольдта з особами вищої адміністрації, відносини з двором, з наслідним принцом, що особисто знав і цінував обох братів Гумбольдтів, — все це нерідко змушувало його брати участь у справах держави. У 1794 він супроводжував Гарденберга, який їздив у Франкфурт-на-Майні для переговорів з голландськими та англійськими уповноваженими. Після укладення Базельського миру Гумбольдт був посланий до Моро, французького головнокомандувача, для переговорів щодо володінь Гогенлое (прусський уряд боявся спустошення їх французами) і виконав доручення з успіхом.

У 1796 померла його мати, і разом з цим зникла головна перешкода його планам на подорож: мати не хотіла відпускати його в далекі країни. Негайно по її смерті Гумбольдт вийшов у відставку і, отримавши свою частину спадщини (близько 85 000 талерів), став готуватися до подорожі.

Час тоді був не зовсім сприятливий для великих експедицій. Експедиція навколо світу, що споряджалася Директорією, в якій Гумбольдт хотів взяти участь, була відкладена внаслідок фінансових негараздів Франції; приєднатися до експедиції французьких учених у Єгипет йому не вдалося, тому що поразка французького флоту при Абукірі розірвала відносини Франції з Александрією. Так минуло чотири роки, протягом яких Гумбольдт жив в Єні, Зальцбурзі та Парижі.

Париж сподобався йому і назавжди залишився його улюбленим містом. Він познайомився і потоваришував з найвизначнішими натуралістами і математиками того часу і придбав величезну популярність у французькому суспільстві.

Особливо близько зійшовся він з Еме Бонпланом, молодим ботаніком, що теж мріяв про подорож. Нарешті, в Мадриді Гумбольдту вдалося отримати дозвіл відвідати і дослідити іспанські володіння в Америці.

Нарешті, 9 липня 1804, після майже п'ятирічного перебування в Америці, Гумбольдт і Бонплан відплили до Європи і 3 серпня того ж року висадилися в Бордо.

Результати їхньої подорожі були величезні. До Гумбольдта тільки один пункт у межах Південної Америки — Кіто — був точно визначений астрономічно; геологічна будова її була зовсім невідома. Гумбольдт визначив широту і довготу багатьох пунктів, зробив близько 700 гіпсометричних вимірювань, тобто усвідомив орографію місцевості, досліджував її геологію, зібрав масу даних про клімат країни і вказав її відмітні риси.

Вчені зібрали величезні ботанічні та зоологічні колекції — одних рослин близько 4 000 видів, у тому числі 1 800 нових для науки.

Було доведено з'єднання систем Амазонки і Оріноко, визначено напрямок деяких гірських хребтів і відкриті нові (наприклад, Анди Паріми); з'ясовано в загальних рисах розподіл гір і низовин; нанесена на карту морська течія вздовж західних берегів Америки, названа «Гумбольдтовою».

Не були залишені без уваги і етнографія, історія, мови, політичний стан відвіданих країн: по всіх цих предметах зібрано масу матеріалу, розробленого згодом частково самим Гумбольдтом, частково — його співробітниками.

Отже подорож Гумбольдта та Бонплана справедливо називають другим — науковим — відкриттям Америки.

 

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Середа, 14 листопада 2018 14.11 – 106-річчя від дня народження Андрія Малишка (1912–1970). «ЧОМУ ЖИВЕ, І САМ НЕ ЗНАЮ, В МОЄМУ СЕРЦІ СТІЛЬКИ ЛІТ ОТА СТЕЖИНА В НАШІМ КРАЇ ОДНИМ ОДНА КОЛО ВОРІТ» Це уривок з пісні «Стежина», яка стала останньою в спільній творчості Андрія Малишка і Платона Майбороди. Текст Малишко написав...

Переглядів: 502 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Вівторок, 13 листопада 2018 «КОЖЕН З НАС ОТРИМАВ СВОЮ ЧАСТКУ СКАРБІВ. ОДНІ РОЗПОРЯДИЛИСЯ БАГАТСТВОМ РОЗУМНО, А ІНШІ, НАВПАКИ, ГЛУПО, У ВІДПОВІДНОСТІ ЗІ СВОЇМ ТЕМПЕРАМЕНТОМ» Це слова британського письменника шотландського походження РОБЕРТА ЛЬЮІСА СТІВЕНСОНА (1850–1894). 13 листопада 2018 р. йому виповнюється 168 років від дня...

Переглядів: 193 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини


Актуально
Спеціальні новини

 



 

Ми у Facebook
Ми у Facebook