Пустомитівський
Історична довідка
Пустóмити — місто на Опіллі, р. ц. Львівської області; Районний центр. Заводи: залізобетонних конструкцій і холодного асфальту, харч. промисловість, сірчані джерела (Пустомити були курортом у 1880—1914).
ІСТОРІЯ. Пустомити розташовані у межиріччі Щирки та її притоки Ставчанки в системі р. Дністер за 19 км на південний захід від м. Львова.
Пустомити вперше згадуються в 1441 році у Львівській судовій книзі. У той час через Пустомити проходив торговельний шлях, і тут збирали королівське мито. Це й дало назву селу — Мито, або Пусто Мито. Документи 1787 року свідчать, що селяни Пустомитів і Волиці, яка тоді була хутором, а зараз — центральна частина міста, мали в своєму користуванні 583,4 га землі.
У 1848 році у Пустомитах було 120 селянських господарств. У 1849 році панські ліси було окопано ровом, а селянам заборонено ними користуватися. Одночасно селянам заборонили пасти худобу на пасовиську «Стависько» (Лісневичі), а також на панських луках і орних землях. Селяни почали добиватися сервітутних прав через суд. Близько 30 років судилися селяни з поміщиком, але так і не добилися своїх прав.
У Пустомитах були значні джерела сірчаної води, яка майже не відрізняється від Великолюблінської. Її лікувальні властивості відзначалися ще в 1791-1795р. У 1880 році власник села Дунка, сподіваючись на великі прибутки, побудував тут лікувальний заклад, який швидко розширювався.
В 1866 році у селі засновано парохіальну початкову школу, а у 1867 році вона стала «Тривіальною». Обидві ці школи були однокласними. «Тривіальна» школа вважалася вже державною, проте рівень навчання в ній був невисоким.
На початку ХХ століття на землях, які скуповувалися польськими селянами, що прибули сюди із заходу, дали початок частині села, що була названа Парцеляцією. Наявність у Пустомитах та його околицях запасів вапняку призвела до заснування вапняних заводів. Так у 1870 році тут засновано підприємство для випалювання вапна. Розвитку виробництва вапна сприяла і побудова залізниці Львів—Стрий, що пройшла через Пустомити.
Станція спочатку була лише у с.Глинній, а у 1881 році збудовано і у Пустомитах. В кінці ХІХ на початку ХХ століття в Галичині всюди засновувалися читальні «Просвіти». В 1900 році така читальня була заснована і у Пустомитах. У 1914 році, в столітні роковини з дня народження Т.Г.Шевченка, громади з навколишніх сіл зібрались для того, щоб встановити в селі пам’ятник поетові. Важкими для жителів Пустомит були роки першої світової війни. 11 вересня 1914 року російські війська зайняли село. Того ж дня між ними та австро-угорськими військами відбувся бій, під час якого тут згоріло і було зруйновано вогнем артилерії багато хат та інших будинків.
В 1915 році, коли через Пустомити знову проходили з боями війська, в селі було спалено і зруйновано кілька будинків. Після розпаду Австро-Угорської імперії західноукраїнські землі були захоплені панською Польщею. У період панування панської Польщі на низькому рівні була охорона здоров’я. В селі був один лікар. Українське населення Пустомит зазнавало важкого національного гніту. Вже в перші роки окупації місцеві поляки-шовіністи у 1921 році знищили пам’ятник Т.Г.Шевченкові. І аж у 1990 році силами товариства української мови його було відновлено.
В 1931 році в Пустомитах працювали трикласна і однокласна школи та двокласна в Глинні. У школах навчання проводилося лише польською мовою. 21 вересня 1939 року Пустомити було окуповано радянськими військами У 1940 році було створено Сокільницький район, центр якого був у Пустомитах. Скоро після початку війни Німеччини з Радянським Союзом, Пустомити були окуповані німецькими фашистами. Недалеко від глинських заводів окупанти створили концентраційний табір. Голод і холод, важка праця — такою була доля тих, хто опинився за його колючими дротами. В середині квітня 1943 року в табір фашисти привели із Дрогобича 230 євреїв, і в кінці липня того ж року понад 200 з низ розстріляли.
28 липня 1944 року Пустомити було звільнено від німецької окупації. У 1944-1945р.р. село було електрифіковане і газифіковане. Завершено будову всіх глинно-наварійських вапняно-цегельних заводів. За роки будівництва Незалежної самостійної України, в нашому місті також відчутні поступи цього будівництва. Так, у 1995 році побудовано СШ № 2 на 630 учнівських місць, збудовано ряд індивідуальних житлових будинків, магазинів, барів, кафе. Жителів міста та району обслуговує центральна районна лікарня, поліклініка.
На даний час місто Пустомити — це населений пункт площею 1337,0 га, на якому проживає більше 10 тис. жителів. На базі Пустомитівської СШ № 2 створено музей Василя Кучабського — відомого політичного і військового діяча часів ЗУНР, який народився на Волиці, у передмісті Пустомит — зараз центральна частина міста. Вшановуючи пам’ять загиблих у визвольних змаганнях, пустомитівчани спорудили пам’ятні знаки : до 50 річчя УПА, полеглим борцям за волю України в Пустомитах і жертвам сталінських репресій та загиблим за волю України у Лісневичах.
У 1999 році затверджено місцеву символіку, герб та прапор міста. На гербі міста у зеленому полі срібна піч для випалювання вапна, над нею — три золоті кружечки — геральдичні монети, що також символізують об’єднання трьох населених пунктів : Пустомити, Лісневичі, Глинна.