м. Новий Розділ
Структура відділу освіти
Структура відділу освіти
| П.І.Б. | Телефон | Посада |
| Соболевський Ігор Орестович | (03261) 3-01-27 | Начальник відділу |
| Пронюк Оксана Григорівна | (03261) 3-01-96 | Головний спеціаліст відділу |
| Панчишин Галина Юліанівна | (03261)3-01-96 | Головний спеціаліст відділу |
| Максимів Тетяна Анатоліївна | (03261) 3-01-27 | Секретар |
Структура методичного кабінету
| П.І.Б. | Телефон | Посада |
| Савицька Галина Євстахіївна | (03261) 3-01-91 | Завідувач методичного кабінету |
| Тибінка Надія Миколаївна | (03261)3-01-91 | Методист |
| Федів Надія Михайлівна | (03261)3-01-91 | Методист |
| Філонова Галина Григорівна | (03261)3-01-91 | Методист |
| Приріз Галина Василівна | 3-01-92 | Методист |
| Брандибура Роман Маркович | (03261)3-01-91 | Методист |
| Андрусик Жанна Павлівна | (03261)3-01-91 | Методист |
| Шипівдич Василь Васильович | (03261)3-01-91 | Методист |
| Волчанська Ольга Олексіївна | (03261)3-01-91 | Методист |
| Гикавець Марія Володимирівна | (03261)3-01-91 | Методист |
| Саламін Оксана Степанівна | (03261)3-01-91 | Методист |
| Наявко Наталія Олександрівна | (03261)3-01-91 | Методист |
| Мірош Олена Миколаївна | (03261)3-01-91 | Бібліотекар |
| Мартинів Світлана Дмитрівна | (03261) 3-01-91 | Секретар |
Структура бухгалтерії
| П.І.Б. | Телефон | Посада |
| Прийма Віра Стефанівна | (03261)3-01-87 | Головний бухгалтер |
| Шайгец Лілія Геннадіївна | (03261) 3-01-87 | Економіст |
Адреса відділу
М.Новий Розділ
т. 3-01-96
3-01-91
Історична довідка
| Місто Новий Розділ належить до наймолодших міст Львівської області. Розташоване у східній частині Миколаївського району. Засноване у 1953 році у зв’язку із освоєнням великого родовища самородної сірки біля старовинного селищa Розділ. Місто лежить на Лівобережному Дністровському схилі на висоті 290 м. над рівнем моря, на стику Опілля і Передкарпатського прогину. Територія Нового Роздолу до 1952 року була незаселеною і являла собою поля і сіножаті. Розвідане тут родовище сірки було одним із найбільших у Європі, а неглибоке залягання сірчаних руд створювало вигідні умови для видобутку сірки кар’єрним способом, економічна ефективність якого в 4-6 разів вища, ніж у шахтного. Зважаючи на те, що сірка є стратегічною сировиною для хімічної та військової промисловості, в 1952 році Міністерство хімічної промисловості СРСР прийняло рішення про будівництво великого сірчаного комбінату і робітничого селища для розселення будівників та експлуатаційників комбінату. Надалі масштаби і прискорені темпи розвитку поселення та виробництва були зумовлені наявністю значних запасів цінної хімічної сировини, зростаючою потребою в ній колишньої держави і вільними трудовими ресурсами в прилеглих населених пунктах. Вже у 1959 році Указом Президії Верховної Ради УРСР Новий Розділ був віднесений до категорії селища міського типу. У 1960 році Рада Міністрів СРСР Постановою №315 прийняла рішення про подвоєння потужності Роздільського гірничохімічного комбінату, а 24.06.1963 року Держплан СРСР прийняв рішення про подальше збільшення потужності виробництва. У 1963 році Указом Президії ВР УРСР Новий Розділ віднесений до категорії міст районного значення. Від початку свого заснування місто розвивалося за спеціальною містобудівельною документацією – генеральним планом розвитку. Перший проект планування селища Новий Розділ був розроблений інститутом “Укрмістобудпроект”(м.Харків) у 1954 році на основі даних затвердженого проектного завдання гірничохімічного комбінату. Проектна чисельність селища за цим планом складала 12,6 тис.чоловік. У 1964 році у зв’язку із розширенням гірничохімічного комбінату, будівництвом ремонтно-механічного заводу, групи підприємств будівельної індустрії інститут “Укрмістобудпроект” розробив новий генеральний план, який передбачав ріст населення міста на 1985 рік до 35 тис.чоловік. У зв’язку із суттєвим розширенням виробничої бази міста – будівництвом заводу складних мінеральних добрив та необхідністю відповідних змін в інфраструктурі міста, цим же інститутом “Укрмістобудпроект” у 1982 році був розроблений новий генеральний план розвитку міста. Необхідно відзначити, що бурхливий розвиток міста в ці роки – заснування і розвиток кільканадцяти промислових підприємств, інтенсивне житлове будівництво, становлення міської інфраструктури призвело до зміни функціональної ролі міста із підпорядкованого великому виробництву поселення до власне міста, як організаційно-господарського та культурного центру. У зв’язку із цим виникли потреби власне міста у пошуку взаємозв’язаних рішень природо-екологічних, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних, архітектурно-будівельних та інженерних завдань, пов’язаних із раціональною організацією території і функціональною взаємодією виробництва, розселення і будівництва. Тому вперше замовником нового генерального плану розвитку міста виступив виконавчий комітет міської ради. Однією із суттєвих причин необхідності нового генерального плану розвитку стало включення у 1967 році в адміністративні межі міста села Малехів. Новий генеральний план розвитку міста Новий Розділ був розроблений інститутом “Укрзахідцивільпроект” у 1990 році. Невважаючи на те, що вже через кілька років після розробки генерального плану відбулися значні зміни містоутворюючих факторів (промисловість, капітальне будівництво), цей генеральний план справив позитивний вплив на подальший розвиток міста. Планом визначено місце і роль міста у системі поселень Львівської області, умови формування системи приміської та зеленої зони. Згідно до плану місто Новий Розділ має свою відокремлену локальну систему розселення. Пунктами позаміського розселення та тяжіння міста є населені пункти, що розташовані поблизу, а саме: смт. Розділ, с. Березина, с. Берездівці, с. Гранки-Кути, с. Горішнє, с. Долішнє, с. Ілів, с. Крупське, с. Підгірці, с. Станківці. Згідно до проекту територія приміської зони складає 12730 га. Зелена зона формується за межами міста і включає лісопарки, приміські ліси, колективні сади, сільгоспугіддя та інші території. В межах зеленої зони знаходиться зона відпочинку, розташована в північному напрямку від міста в урочищі озера “Барвінок”. Тут розміщені профілакторій, літній табір для дітей, човнова станція, пляжі. Загальна територія зеленої зони становить 8860 га. Необхідно також відзначити, що в незалежній Українській державі, в умовах переходу до ринкової економіки, змінилися й самі основи організації життя міста, планування його розвитку. Попередні підходи до складання планів генерального розвитку міст втратили сенс. Багато міст, районів розробляють так звані “бізнес-плани”, плани стратегічного розвитку. Розробляються також бізнес-плани або інвестиційні програми розвитку окремих галузей міського господарства, наприклад, водопостачання, теплопостачання та інших. Складання таких планів вимагає значних грошових, технічних та людських ресурсів. Для нашого міста актуальною є зміна містобудівельної частини генерального плану розвитку з огляду на те, що висотне будівництво практично припинилося, а індивідуальна малоповерхова забудова вимагає збільшення площ забудови. В умовах обмеженості міської території та зіткнення інтересів міста і навколишніх сіл це стало, як і для багатьох інших міст, проблемою. Результатом переговорів із сусідніми громадами стала корекція генерального плану розвитку міста у містобудівельній частині. У 1996 році на замовлення міськвиконкому інститут “Містопроект” виконав “Містобудівельне обгрунтування територіального розвитку м.Новий Розділ та сіл Берездівці і Гранки-Кути”. Таким чином, в результаті інтенсивного та більш-менш планомірного розвитку усіх містоутворюючих факторів, місто Новий Розділ за 50 років свого існування виросло у значний промисловий і культурний центр Львівщини. Тут зосереджені підприємства хімічної промисловості, машинобудування і металообробки, промисловості будівельних матеріалів, харчової та легкої промисловості. Важливим фактором розвитку економіки міста стало підприємництво, в якому зайнято біля 1000 осіб. Важливим та стабілізуючим для соціально-економічної сфери міста в умовах кризи є численні бюджетні установи міста - установи освіти, охорони здоров’я, культури, дошкільні заклади. Незважаючи на глибоку кризу, в якій перебуває промисловість міста, домінуюча роль цієї галузі в містоутворюючій базі міста, очевидно, буде збережена. Вихід із кризи та розвиток промисловості базується на реструктуризації головного підприємства міста - державного гірничо-хімічного підприємства “Сірка” та створенні на його базі госпрозрахункових рентабельних підприємств. Розвиток міста на перспективу буде пов’язаний також із розширенням і поглибленням його функцій як центру адміністративного, виробничого, культурно-освітнього та побутового обслуговування населення навколишніх поселень. |